Веслування академічне

October 27, 2007

« З історії легкої атлетики   |   Фігурне катання »


Серед кращих сов. веслярів: А. М. Долгушин - багатократний чемпіон СРСР на одинаку; В. Н. Иванов - чемпіон світу (1962), 3-кратний олімпійський чемпіон (1956, 1960, 1964) на одинаку; Ю. С. Тюкалов (чемпіон Олімпійських ігор 1952 на одинаку) і А. Н. Беркутов - олімпійські чемпіони (1956) і 5-кратні чемпіони Європи на парній двійці; Р. М.
Самородова-константінова - 5-кратна чемпіонка Європи (1963-67) на одинаку; жіноча вісімка «Крила Рад» - «Праця» - 8-кратний чемпіон Європи (1955-62); чоловіча вісімка «Крила Рад» - 3-кратний чемпіон Європи (1953-55) і срібний призер Олімпійських ігор (1952), і ін. Розвиток радянської школи Веслування академічне пов′язано з іменами провідних тренерів - А. Н. Шебуєва, А. М. Шведова, П.
А. Пахомова, І. Н. Полякова, М. А. Саврімовіча, Би. З. Бречко, А. Д. Смирнова, А. Н. Миколаєва, Е. И. Вайткявичюса і ін.

Із зарубіжних веслярів широко відомі: 3-кратний олімпійський чемпіон П. Костелло (США; 1920, 1924, 1928); 4-кратна чемпіонка Європи (1958-61) на одинаку К. Папп (Угорщина); 2-кратний чемпіон Європи (1957, 1958) австралієць З. Маккензі; вісімка Ратцебургського грібного клубу (ФРН; тренер До. Адам) - чемпіон Європи (1959, 1963-65, 1967), миру (1962, 1966) і Олімпійських ігор (1960, 1968), і ін.

В СРСР організацією і розвитком Веслування академічна керує Федерація грібного спорту СРСР, яка з 1952 входить в Міжнародну федерацію грібних суспільств, засновану в 1892 і об’єднуючу (на 1.1.1971) національні федерації 49 країн.

Літ.: Грібний спорт, під ред. З. До. Фоміна, М., 1966: Шведів А. М. і Шебуєв А. Н., Академічне веслування. В допомогу тренерові, М., 1957; Академічне веслування, М., 1964.




Спорт і змагання


Схожі записи