Коротка історія Вин Чун
« Основні принципи і структура Вин Чун | Історія стилю Він-чунь »
У 1989году за ініціативою провінційного спорткомітета і провінційній асоціації ушу вчитель Лян Гуанмань набрав групу ушу по вивченню фошаньського Юнчунь-цюань.
На прохання широких мас любителів ушу Центральне китайське телебачення, Чжуцзянськоє телебачення, Фошаньськоє телебачення, а також численні журнали не раз розповідали про вчителя Лян Гуанмане, а керована ним група ушу по вивченню фошаньського Юнчунь-цюань широко відома у всьому світі китайського ушу.
У 1990 році на прохання гуандунського журналу “Улінь” Лян Гуанмань написав книгу “Юнчунь-цюань” (з паралельним текстом на китайському і англійському), що широко розійшлася по всьому світу.
Завдяки нинішній політиці відкритих дверей в КНР вивчати фошаньській Юнчунь-цюань приїжджає все більше іноземців, що знають про цей стиль через Чи усесвітній успіх фільмів Брюса (Сяо-місяць). Приїжджають до Фошань любителі ушу зі всього світу. У липні 1993 року у Фошані вчителем Лян Гуанманем і його колегами було засновано Суспільство по вивченню фошаньського Юнчунь-цюань.
Юнчунь-цюань - це бій на ближній дистанції, найважливішу роль в якому грають руки. Проте не слід думати, що роботі ніг в цьому стилі не приділяється достатньо уваги. Навпаки, техніка ніг тут достатньо розвинена, вона ефективна в бойовому застосуванні, і в процесі тренування їй приділяється немало часу.
Одній з найбільш відомих відмітних особливостей техніки рук в Юнчунь-цюань є парні вправи “чи-сао” - “склеєні (липкі) руки, що виробляють уміння контролювати руки супротивника і визначати наміру супротивника дотиком до його руки. Подібні вправи є і для ніг. Ті та інші дають майстрам Юнчунь-цюань уміння випереджати супротивників хоч би на один хід.
Технічний арсенал школи кодифікує в шести таолу (комплексах). Перший з них називається “Роздумом”, другий - “Шукаючі руки”, третій - пальці”, що “Б’ють, четверта - “Дерев′яна людина
Pages: 1 2

